Мірча Шимон – відомий румунський боксер важкої вагової категорії, який у 1970-х виступав за збірну Румунії. Шимон – срібний призер Олімпійських Ігор у Монреалі та переможець багатьох міжнародних та національних турнірів. У 1978-1979 роках займався боксом на професійному рівні у Штатах, але не мав великих досягнень. Мірча Шимон має цікаву біографію: він не боявся жити так, як хочеться. В цій статті ми згадаємо історію життя легендарного боксера. Більше на ibucharest.com.
Біографія
Мірча Шимон народився у Бухаресті 22 січня 1954 року. Займатися боксом почав у 12 років, а з раннього дитинства проходив підготовку в бухарестському спортивному клубі «Динамо». Велику роль у формуванні Шимона як боксера відіграв його тренер – Костянтин Нур. Перший серйозний успіх у Шимона відбувся у 1974 році, коли він став переможцем у напівважкій вазі серед любителів. Вже через рік він отримав бронзову медаль на чемпіонаті Європи у Галле та дійшов до півфіналу.
Завдяки своїм досягненням Шимон отримав можливість захищати честь Румунії в Олімпійських Іграх 1976 року у Монреалі, де переміг канадця Тревора Бербіка, болгарина Атанаса Сапунджиєва та представника Бермудських островів Кларенса Хілла. У фіналі Шимон зустрівся з кубинським боксером Теофіло Стівенсоном та програв йому. Теофіло Стівенсон був тоді одним з найвидатніших боксерів світу та знаходився у своїй найкращій формі. Шимон програв технічним нокаутом, адже за 16 секунд до третього раунду тренер викинув рушник.
Після здобуття срібної медалі Шимон продовжив брати участь у великих міжнародних турнірах. Шимон чотири рази був чемпіоном Румунії: у 1974 році у категорії 81+ кг, у 1975, 1976 та 1977 роках у категорії до 91 кг. У боксі Шимону також допомагав його високий зріст – 191 см.
На турнірі в США Шимон несподівано для всіх покинув національну команду та попросив політичного притулку в Америці з бажанням продовжити кар’єру у професійному боксі.
Кар’єра професійного боксера в США
Дебют Шимона як боксера відбувся у 1978 році. Він переміг свого суперника Рокі Джонса рішенням суддів після шести рангів. Шимон проживав у Лос-Анджелесі. Перший рік у боксі приніс йому багато перемог. Тільки в одному матчі була зафіксована нічия. Це був бій з боксером Едді Лопесом, який відомий за своєю участю у фільмі «Роккі-2». Одразу після першого програшу Шимон вирішив закінчити кар’єру професійного спортсмена. Це був бій з американцем Лероєм Колдуеллом. Усього він провів 14 боїв, у 12 з яких переміг та один раз програв.
Перший бій Шимона відбувся 18 березня 1978 року, а останній 27 вересня 1979 року. Шимону було достатньо одного програшу, щоб завершити кар’єру боксера.
Після цього боксер повернувся до Румунії та тренував протягом семи років Маріан та Дорел Сіміон, які пізніше стали також великими румунськими боксерами. Після десятирічного відпочинку від боксу Шимон повернувся до спорту у 2007 році, коли разом з Румунською федерацією боксу готував національну збірну до Олімпіади 2008 року.
Мірча Шимон отримав звання заслуженого майстра спорту.
Шимон – це приклад людини, яка декілька разів кардинально змінила своє життя і починала все спочатку. Він не побоявся ризикнути та почати боксувати у США. Так само він не побоявся відмовитися від цієї ідеї, щоб повернутися назад до Румунії. Мірча Шимон – справжній спортсмен не тільки фізично, а й духовно. Його історія показує, що скоріш за все він займався спортом не просто заради винагород, а заради самого процесу. Він був готовий змінити своє життя заради того, щоб спробувати щось нове та продовжити розвиток. Потім Шимон присвятив сім років свого життя тренуванню молодих талановитих боксерів. Не менш цікаву історію життя мав відомий актор Мітіке Попеску, про якого ви можете прочитати у нашому матеріалі.