«Румун – чудовий природжений плавець, він ледь розбризкує воду навколо себе. Таке враження, що дно моря є його природним середовищем існування», – писала іспанська газета AS про Давіда Поповича. Він став другою наймолодшою людиною в історії, яка побила світовий рекорд на дистанції 100 м вільним стилем. Тоді йому було лише 17 років. Плавець неодноразово заявляв про себе як лідер на чемпіонатах світу та Європи. Усі його досягнення – це поєднання рідкісного таланту, нескінченних тренувань і сильної підтримки від рідних людей. Докладніше читайте далі на ibucharest.com.
Хвороба як стимул
Давід Попович народився 15 вересня 2004 року в Бухаресті. У 4-річному віці почав плавати в басейні за рекомендацією лікаря, щоби виправити початкову стадію сколіозу. У 9 років Давід почав тренуватися під керівництвом колишнього плавця Адріана Редулеску, який має ступінь PhD у галузі спортивних досягнень. Вже через рік юний спортсмен здобув перший успіх. Тоді він побив юніорський національний рекорд на дистанції 50 м на спині.
Давід був із тих дітей, які потребують пояснень. Його не можна було просто змусити проплисти 10 кіл: треба було переконати у важливості тренувань. Редулеску навіть дав своєму вихованцю спеціальну літературу. Тренер ніколи не дорікав Поповичу, не намагався змінити його характер. Іноді вони виділяли час на ігри, жарти, музику тощо. Тренування проводилися в невимушеній атмосфері.
Батьки завжди вірили в сина. Вони не збирали медалі й не винагороджували його призами, телефонами чи грошима, а підтримували словесно. Вдома Поповичі майже не обговорювали тему плавання: їх більше цікавило те, як почувається їхній син. Спортивне виховання вони повністю довірили Редулеску. Коли батьки дізналися, що для Давіда краще їсти за 2 години до тренування, вони почали прокидатися раніше за нього, аби приготувати синові сніданок. Їжу подавали Давіду прямо в ліжко, щоби хлопець міг потім ще годину поспати.
У 14 років Попович став найшвидшим в історії Європейського юнацького олімпійського фестивалю плавцем у групі до 15 років. Давід проплив 100 м за 49,82 с. Очевидно, були в спортивному житті Поповича й поразки. Хай там як, він ніколи не дозволяв невдачі збити його зі шляху. Він не плакав і не розчаровувався. Спортсмен навіть не засмутився, коли його дискваліфікували за те, що він занадто рано пірнув у басейн на змаганнях.
Міжнародна слава
Виступ Поповича на літніх Олімпійських іграх у Токіо 2020 року привернув увагу престижних програм з плавання в США. Визнаючи його талант, найкращі команди американських вишів пропонували плавцю спортивні стипендії, зокрема Прінстон, Гарвард, Стенфорд тощо. Однак Давід усе ж вирішив залишитися в рідній Румунії зі своїми батьками та тренером Адріаном Редулеску, з яким працював із 9 років.
Виданню EL PAÍS Попович розповів, що йому подобається Бухарест. Він полюбляє кататися тут на велосипеді, хоча й часто губиться у великому місті. Тут безліч красивих гігантських будівель, старих зруйнованих палаців, кілька споруд із комуністичної епохи, від якої люди ще не повністю оговталися. Водночас на його думку, у місті є багато речей, які потрібно виправити. За словами спортсмена, йому не подобаються всі ті статки, якими люблять хизуватися заможні. Саме тому, він завжди прагнув стати голосом для людей, які потребують допомоги. Він вірить у те, що можна використати свій імідж, щоби справити позитивний вплив на свою країну.
У 2022 році Давід Попович став національною та світовою зіркою. На Чемпіонаті світу з водних видів спорту в Римі він проплив 100 м вільним стилем за 46,86 с й побив світовий рекорд Сезара Сьєло 13-річної давності. Не виявляючи жодних ознак втоми, уродженець Бухареста переміг на дистанції 200 м вільним стилем на тому ж змаганні з новим світовим юніорським рекордом 1:42,97. Тоді він став другим наймолодшим плавцем у світі, якому вдалося виграти титул чемпіона світу на дистанції 200 м вільним стилем.
Під час тренувань плавець щодня, крім неділі, прокидався разом зі сходом Сонця. О 7:00 він починав тренування. Спати спортсмен лягав о 21:30, тому рідко бачився з друзями і проводив більше часу в басейні, аніж удома.
Після побиття рекордів Попович певний час насолоджувався увагою. Він перевіряв кожне повідомлення та статтю й просто радів славі. Однією з мрій Давіда, крім рекордів і медалей, було надихати людей вести здоровий спосіб життя та ставити великі цілі. Згодом Попович вирішив зосередитися на плаванні, а не популярності. Наприклад, одну осінь він відпочивав від соцмереж, навіть видалив зі свого телефону всі програми, крім WhatsApp. Крім того, чемпіон змінив номер і деякий час відмовляв журналістам в інтерв’ю.
Благодійність
Чемпіон допомагав плавцям з України продовжувати навчання в Румунії, а ще брав участь у благодійному заході Swimathon для збору коштів на лікування дітей з аутизмом.
У травні 2023 року він пожертвував одну зі своїх золотих медалей на благодійність, розплавивши її на маленькі золоті стрічки. Їх подарували онкохворим дітям як знак надії на одужання. У квітні того ж року він став послом організації Hope and Homes Romania, яка допомагає дітям із дитячих будинків знайти сім’ю.
9 цікавих фактів
- Найважливішою частиною плавального спорядження для Поповича є окуляри. Лише з ними він може демонструвати найкращі результати.
- Улюблена їжа Давіда після тренування – бутерброд та молоко з корицею і медом.
- Улюблений басейн Давіда – Stadio Olimpico del Nuoto в Римі. Він призначений для проведення змагань з плавання, стрибків у воду та водного поло.
- Зріст Поповича – 190 см. У нього довгі руки й ноги, міцна статура, наче в баскетболіста. Такі фізіологічні особливості – справжній дар природи, що також посприяв успіху чемпіона. Давід не схожий на жодного іншого плавця: він дуже добре відчуває воду.
- Немає більшого компліменту для плавця, ніж порівняння з Яном Торпом чи Майклом Фелпсом. Ян Торп – австралійський плавець, 5-разовий олімпійський чемпіон і багаторазовий чемпіон світу. Майкл Фелпс – американський плавець, найуспішніший і найтитулованіший олімпієць усіх часів. Він рекордсмен за кількістю золотих олімпійських медалей, золотих олімпійських медалей в індивідуальних дисциплінах і олімпійських медалей в індивідуальних дисциплінах.
- Спортсмен любить відпочивати поблизу Середземного моря через яскраві кольори, їжу й тамтешніх мешканців.
- Попович цікавиться філософією, зокрема стоїцизмом. Останній наголошує на тому, що потрібно твердо ухвалювати правильні рішення, легко керувати гнівом, з гідністю сприймати критику. Давіду подобається вивчати людський розум. За словами Поповича, м’язи мають велике значення, але мозок є найбільшим інструментом кожного хорошого спортсмена.
- Він великий шанувальник читання. Улюблена його книга – роман Sans Famille французького письменника Гектора Мало. На його написання автора надихнули італійські вуличні музиканти ХІХ століття.
- Один з улюблених митців Поповича – художник ліванського походження Наджі Чалхуб. Він прославився творчістю на папері з використанням пера. Для робіт Чалхуба характерні тонкі лінії, безперервні «каракулі» та повторювані образи, зокрема обійми матері й дитини, мухи, символи смерті.