Національний театр «І. Л. Караджале» у Бухаресті – найбільший та найстаріший театр міста. Він пережив багато непростих періодів та має цікаву історію будівництва. Незважаючи ні на що, театр продовжував працювати навіть, коли у нього не було будівлі. В цій статті ми розкажемо про історію цього театру та про історію його будівництва. Більше на ibucharest.com.
Як було засновано та побудовано театр
У квітні 1836 року культурне товариство І. Г. Редулеску та Йоана Кімпіняну вирішило придбати готель «Cîmpinencii», щоб перебудувати його у Національний театр. Товариство почало активно збирати гроші для реалізації цієї цілі. У 1840 році було вирішено побудувати театр за державні кошти, а місце будівництва змінили на колишню корчму Філарета. Це місце здалося більш привабливим, тому що воно знаходиться ближче до центра і простягається до середини Calea Victoriei. Крім цього, після великого землетрусу 1838 року корчма зазнала пошкоджень і її збиралися зносити.
На будівництво було потрібно 20 300 жовтих монет, а на той момент було доступно лише 13 000. Правитель Румунії Георге Бібеску зауважив, що йому хотілося б, щоб театр був побудований на 13 000 жовтих, але він готовий виділити додаткові кошти. Це означає, що Бібеску розумів необхідність театру у місті як чогось важливого для вдосконалення національної мови та культури.
У вересні 1843 румунська влада зв’язалася з паризькими, віденськими та мюнхенськими архітекторами, але їх плани не сподобались комісії. Для будівництва театру комісія обрала каталонського архітектора Ксав’є Віллакросса. Він був головним архітектором Бухаресту. За деякими описами, на місці майбутнього Національного театру у 1830 році була велика калюжа, в якій квакали жаби, а уздовж мосту бродили качки.
У 1848 році почалося будівництво театру, а 31 грудня 1852 року пройшло урочисте відкриття театру. Першою виставою у театрі була вистава «Зої або позичена коханка». Перші два роки після відкриття зали театру освітлювалися свічками. З 1854 року почали використовувати лампи. Театр отримав статус національного у 1875 році під керівництвом Александра Одобеску.
На жаль, під час Другої світової війни німецька авіація бомбардувала Бухарест. 26 серпня 1944 року німці отримали завдання знищити Палац телефонів, але бомба впала на будівлю театру. Незважаючи на те, що будівлю театру повністю зруйнувало, театр продовжив функціонувати в орендованих приміщеннях. У 1990-х роках на місці старої будівлі театру побудували готель «Novotel». Вхід до готелю зробили ідентичний старому театру. Тепер цей вхід дуже цікаво виглядає на фоні сучасної скляної будівлі готелю.
Нова будівля театру
У 1973 році було побудовано новий театр. Архітекторами проєкту були Хоріа Майку, Ніколає Куку та Ромео Белеа. Фасад будівлі залишився незавершеним через те, що Ніколає Чаушеску не схвалив жодного з варіантів фресок, тому що він не був зображений на них. Пізніше зону, відведену для фресок, вирішили покрити просто мармуром.
Нова споруда викликала багато суперечок у суспільстві, але згодом до театру звикли та полюбили його. Будівля театру нагадує копію церкви Ле Корбюзьє.
Всередині театру можна побачити два важливих витвори декоративного мистецтва країни авторів Шербана Габреа та Флоріана Чуботару.
У 2012 році почалася велика реконструкція театру. Було вирішено усунути добудови періоду Чаушеску та зробити театр більш стійким до землетрусів. Також було збільшено кількість місць у залах з 1720 до 2880. Крім цього, з’явилося декілька додаткових залів. Відкриття реконструйованого театру відбулося 10 листопада 2014 року. За словами деяких критиків, новий бухарестський театр – один із найкрасивіших театрів Європи.
Під час реконструкції були проведені роботи щодо забезпечення безпеки театру.
Чим живе театр
Театр підпорядкований Міністерству культури та релігії.
Вистави проходять у шести закритих залах різного розміру, а також навіть на даху будівлі. Усі фоє театру – це виставкові зали. Тут можна побачити прекрасний живопис, скульптури або виставки фотографій. Театр існує понад 170 років і за цей час тут пройшло багато значущих п’єс світової драматургії. Також театр багато гастролював та виступав у Франції, Німеччині, Італії та багатьох інших країнах світу.
Головною метою діяльності театру є популяризація національних та міжнародних культурно-мистецьких цінностей на міжнародному та національному рівнях. Також театр активно розвиває та розширює свою аудиторію. Цей театр – це справжній національний культурний бренд та важлива складова іміджу країни. На сцені театру сформувалося багато поколінь яскравих акторів Румунії. Кожного місяця тут у середньому проходить 50 вистав, а до театру приходить близько 20 000 глядачів. Це найбільш відвідуваний театр країни.
Гасло театру – «Новий театр для нового глядача». Під цим гаслом театр створив новий репертуарний профіль з дивовижними театральними шоу, в яких беруть участь найкращі режисери та актори. Новий театр має прекрасну репутацію в усьому світі, а оновлена будівля викликає захват у кожного, хто буває біля неї. Рекомендуємо відвідати цей театр, щоб краще відчути атмосферу Бухаресту.
Джерела: tnb.ro , bucurestiivechisinoi.ro , agerpres.ro