Георге Марінеску – румунський невролог та засновник румунської школи неврології. Він народився та провів життя у Бухаресті. Незважаючи на те, що декілька років він провів закордоном, Марінеску все ж таки вирішив повернутися до рідного міста. Саме тут народилися його найважливіші дослідження. В цій статті ми розкажемо про історію життя та досягнення видатного бухарестського вченого, якого й досі згадують та поважають в країні. Більше на ibucharest.com.
Початок кар’єри Георге Марінеску
Георге народився 28 лютого 1863 року у Бухаресті. Він вступив у Бухарестський університет у 1882 році. Після навчання практикувався у лікарні Бранковяну та у Бактеріологічному інституті під керівництвом Віктора Бабеша. Разом з Бабешом Марінеску опублікував ряд робіт про поперечний мієліт, істеричну німоту, розширення зіниці при пневмонії та ін.
Разом з Бабешом він опублікував дуже важливий атлас з патологічної гістології нервової системи. Ця робота стала основою для теорії Едуара Бріссо про паркінсонізм як наслідок пошкодження чорної субстанції.
Після отримання кваліфікації Марінеску відправили до Парижа для проходження післядипломної підготовки. Він проходив навчання під керівництвом Жана-Мартена Шарко у лікарні Сальпетрієр. Там він познайомився також з П’єром Марі, Джозефом Бабінським, Фулгенсом Реймондом. Пізніше він працював у Берліні, де познайомився з Карлом Вайгертом та Емілем Буа-Реймоном. Усі ці знайомства вплинули на його кар’єрний та особистісний ріст. Саме за дорученням П’єра Марі Марінеску довелося читати лекції з патологічної анатомії на Берлінському міжнародному конгресі у 1890 році.
Наукова діяльність Георге Марінеску у Бухаресті
Після дев’яти років роботи закордоном Марінеску повернувся до Бухареста. У 1897 році у Бухаресті він здобув ступінь доктора. У лікарні Пантелімон для нього було створено нову професорську кафедру. У тому ж році була створена кафедра клінічної неврології у Бухарестському університеті у лікарні Колентина. Він керував кафедрою протягом 41 року. Саме Марінеску вважається засновником румунської школи неврології.
У 1898 році він зняв перший у світі науковий фільм «Порушення ходьби при органічній геміплегії». Він назвав ці роботи «дослідженнями за допомогою кінематографа». Результати роботи були опубліковані у журналі «La Semaine Médicale». Оператором фільму був Костянтин М. Попеску. Відомий кінорежисер Огюст Люм’єр зазначив, що це був дуже важливий крок для кінематографа.
У 1906 році Марінеску назначили членом Румунської академії наук, де він виступив зі своєю відомою промовою «Прогреси і тенденції сучасної медицини». З цього моменту кар’єра Марінеску починає розвиватись ще активніше, його визнають у міжнародних наукових колах. У 1912 році його обрали членом Медичної академії у Парижі.
Марінеску активно підтримував наукові зв’язки з паризькими колегами. Близько 250 статей Марінеску були опубліковані французькою мовою. Марінеску також досліджував питання патологічної анатомії та експериментальної невропатології. Марінеску щодня контактував з хворими та використовував у своїх дослідженнях усі доступні найновіші методи: рентгенівський промінь, плівкову камеру.
Марінеску був дуже талановитим педагогом. Він наголошував на необхідності подальших досліджень та надихав своїх учнів на роботу. У свої лекції він завжди вносив нові цікаві ідеї та розвивав різні перспективні гіпотези.
Серед його наукових робіт можна виділити наступні: «Старість і омолодження» 1929 року, «Умовні рефлекси» 1935 року, «Тонус смугастих м’язів» 1937 року, «Детермінізм і причинність у сфері біології» 1938 року. Окрім монографій, Марінеску також опублікував близько 1000 статей.
Смерть Марінеску
Марінеску помер 15 травня 1938 року у Бухаресті. Він був одним із перших лікарів світу, хто використовував гістохімічні та електрофізичні методи у наукових дослідженнях. Його внесок у науку був неймовірно великим, а його методи досліджень завжди були дуже креативними.
Заповітом Марінеску стали його слова: «Йдучи в той світ, з якого ніхто ніколи не повертався, я не хотів би нікого засмучувати, але правду все ж треба сказати: забагато несправедливості в благословенній Валахії».
Марінеску згадують як тиху та спокійну людину, на перший погляд, але для тих, хто завоював його довіру, він стане комунікабельним та доброзичливим. Часто його згадують як дуже іронічну людину.
Марінеску у культурі
Георге Марінеску досі пам’ятають та шанують. В Румунії є поштова марка, на якій зображено Георге Марінеску. Також Національний банк Румунії ввів в обіг набір із двох срібних монет на честь 150-річчя від дня народження Марінеску та Іона Кантакузіно. Кожна монета номіналом 10 лей.
Отже, ми бачимо, що Марінеску займає важливу роль в науковому житті країни. Про нього досі пам’ятають не тільки в академічному середовищі, а й в народі. Марінеску використовував цікаві методи у своїх дослідженнях та не боявся звертатися до нових технологій. Його відкритість світу подарувала цьому ж світові багато важливого.
Джерела: bionity.com, researchgate.net, imdb.com