Великдень – це одне з наймасштабніших релігійних свят у світі. Християнські звичаї ідентичні в багатьох країнах, однак є й унікальні румунські традиції. Одні з них передаються крізь покоління, а інші – формуються під впливом сучасності. Далі на ibucharest.com.
Старовинні звичаї
Існує думка, що за часів комуністичного режиму бухарестська влада намагалася адаптувати Великдень то радянських травневих свят. Однак ці спроби не змогли витіснити релігійне значення головної християнської події. Незважаючи на це, деякі історичні традиції поступово зникають.
У давнину на Великдень у Бухаресті кожна родина вбиралася в новий одяг. Навіть людини з невеликими статками власноруч шили собі сорочки. Сучасні мешканці столиці доволі рідко підтримують цю традицію, а дехто й зовсім про неї не знає.
У минулому вважалося, що до Великодня не можна знімати шапку. Дослідники вважають, що весняне свято було своєрідним метеорологічним орієнтиром. Деякі мешканці передмістя й досі дотримуються цього звичаю.
За старовинною румунською традицією великодні яйця фарбували в червоний колір як символ крові Христа. Після святкового обіду шкаралупу потрібно було опустити в річку. Вважалося, що в такий спосіб душі небіжчиків дізнаються про Воскресіння Ісуса. Традиція використовувати червону фарбу й досі популярна серед мешканців Бухареста, а от яєчна шкаралупа все частіше опиняється в смітнику.
Паломництво як відроджена традиція
З міжвоєнного періоду напередодні свята Вербної неділі у Бухаресті традиційно проводилося паломництво. У 1948 році його заборонили через переконання комуністичної влади. Завдяки зусиллям представників Румунської православної церкви процесію відновили у 2008 році. Відтоді у столиці щороку відбувається релігійна хода.
Сотні людей із квітами та зеленим гіллям традиційно вшановують вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Після Вербної неділі та Страсного тижня християни святкують Великдень. Згідно зі звичаєм у ніч перед Воскресінням паломники йдуть до церкви, попередньо засвітивши пам’ятні вогні на могилах своїх родичів. Після служби люди запалюють свічки від вогню, привезеного з Єрусалиму. Наприкінці літургії священник роздає освячені паски.
У перший день Великодня мешканці Бухареста зазвичай відвідують родичів, а на другий день виїжджають на природу та ласують традиційними стравами.
Сучасні традиції
У ХХІ столітті у Бухаресті почали з’являтися нові великодні традиції, однією з яких став тематичний ярмарок під назвою «Traditii si Flori de Sarbatori». Станом на 2025 рік відбулося вже 12 таких заходів. Ярмарок зазвичай проводять у межах популярних столичних локацій просто неба, як-от парк Герастрау. Протягом 10 днів мешканці Бухареста та гості міста можуть відвідувати тематичний захід. На території ярмарку встановлюють спеціальні будинки, в яких продають традиційні продукти від локальних виробників. Крім цього, захід об’єднує майстрів із різних регіонів Румунії. Митці демонструють власні витвори мистецтва та проводять майстеркласи. Також у межах локації відбуваються різноманітні розважальні заходи: театральні вистави, музичні концерти, виступи аніматорів.
Серед товарів, які можна придбати на великодньому ярмарку:
- Паски, домашні солодощі, мед, натуральні соки та м’ясні вироби;
- Писанки та крашанки оздоблені традиційним орнаментом;
- Розписані ікони;
- Традиційні сорочки та костюми;
- Вироби зі шкіри, кераміки, скла та дерева;
- Традиційні прикраси з пануші (кукурудзяне листя) тощо.
За словами представників столичного уряду подібні заходи підтримують культурну ідентичність румунського народу, а також сприяють гармонійній взаємодії сучасних та старовинних традицій.
