Румунія – країна, багата на традиції, що передаються від покоління до покоління. Більшість із них відображені в численних бухарестських фестивалях. Саме тому, румунську столицю часто називають містом фестивалів. Докладніше про маловідомі тутешні звичаї читайте далі на ibucharest.com.
Мерцішор
1 березня в Румунії та Молдові традиційно святкують прихід весни. У цей день заведено дарувати бутоньєрки у вигляді квіточок із білих та червоних ниток. Такі прикраси називаються «мерцішори». Схоже свято є в Болгарії, що має назву «Баба Марта». Там у цей день дарують мартениці – невеликі прикраси з білої та червоної пряжі у вигляді двох ляльок – чоловіка та жінки.
Мерцішор – давнє та одне з найулюбленіших свят місцевих мешканців. Буквально його назва перекладається як «маленький березень». Під час святкування вулиці Бухареста заповнені кіосками, де продаються амулети, талісмани та всілякі коштовності з червоними й білими нитками. Крім того, люди вплітають червоні та білі нитки в гілки дерев, бажаючи доброго врожаю.
Щодо походження свята, то, за однією з легенд, у перший день березня на лісову галявину вийшла красуня Весна. Вона побачила, як крізь терен пробивається підсніжник. Аби допомогти йому, Весна почала розчищати землю навколо. Це побачила Зима і, розсердившись, прикликала сніг із холодним вітром. Весна руками прикрила квітку, під час чого вкололась об терен. З її руки потекла крапля гарячої крові, і квітка ожила. Тож кольори свята символізують червону кров на білому снігу.
За іншою легендою, Сонце спустилося на землю в образі прекрасної дівчини. Злий Змій викрав Сонце й закрив у палаці. Світ поринув у смуток. Сміливий юнак вирішив врятувати Сонце. Упродовж року він шукав палац, а коли знайшов, викликав змія на поєдинок. Відчайдушний юнак переміг, Сонце піднялося на небо. Тепла кров хлопця повільно стікала на сніг, після чого він помер від отриманих ран. На цьому місці виросли підсніжники.
Драґобете
24 лютого румуни святкують Драґобете – тутешню версію Дня святого Валентина. Це день народження покровителя закоханих у румунській популярній культурі. Оскільки святкування припадає на кінець зими та прихід весни, у деяких районах Румунії вірять, що Драґобете пов’язане з відродженням і родючістю.
У сільській частині країни жінки ходять у цей день разом зі своїми коханими в ліс по квіти. Перед завершенням дня жінка має торкнутися чоловіка, щоби їй щастило в коханні. Вважається, що ті, хто бере участь у святкуванні Драґобете, отримують річний захист від хвороб. У деяких регіонах Румунії поширена думка, що той, хто під час святкування переступить через ногу партнера, домінуватиме в стосунках.
Загалом, Драґобете, на честь якого назване свято, – син Баби Докії (міфологічного персонажа, пов’язаного з приходом весни та закінченням суворої зими). Через його безмежну доброту Діва Марія прозвала Драґобете опікуном любові.
Sânziene
24 червня, у день літнього сонцестояння, румуни святкують Sânziene. За традицією, свято сприяє процвітанню в розпал літа. Згідно з народними повір’ями, sânziene – це доброзичливі феї. Аби вшанувати цих містичних істот, румунки одягаються в біле і прикрашають волосся вінками з польових квітів і колосків. Увечері вони зустрічаються зі своїми коханими і танцюють навколо багаття. Вінці кидають по хатах. Біля якої хати падає вінок, там нібито хтось і помре. Якщо ж вінок застрягає на даху будинку, то господарів чекає хороший урожай і достаток.
Стрибки через вугілля, яке залишилося після багаття, забезпечують очищення людини та міцне здоров’я. У деяких карпатських регіонах селяни запалюють від обрядового багаття велике колесо сіна і штовхають його з гори. Це символ призахідного сонця, що нагадує про те, що дні ставатимуть коротшими.
Вважається, що в цю ніч небо чує бажання фестивальників та сприяє здійсненню мрій. Особливо вона сприятлива для любовних заклинань. Також подейкують, що рослини, зібрані в цю ніч, мають величезну магічну силу. З людиною, яка блукає вночі на самоті, можуть статися дивні речі – як позитивні, так і негативні.
Етимологічно назва фей походить від Sancta Diana – римської богині полювання та місяця, яку також вшановували в римській Дакії (стародавня Румунія). Діана, як відомо, була незайманою богинею і опікувалася дівами та жінками. Вона була однією з трьох дів-богинь, які поклялися ніколи не виходити заміж.
Святкування схоже на язичницьке дійство. Однак, відповідно до офіційної позиції Румунської православної церкви, звичай пов’язаний із Різдвом Святого Івана Хрестителя, яке також припадає на 24 червня.
Ziua cucului
Колоритне свято Ziua cucului передує Великому посту й передбачає вишукані та святкові костюми та маски. Головна героїня – Зозуля, яка носить маску у формі кулі, прикрашену чудовими паперовими квітами та різнокольоровими стрічками. Інші персонажі – чоловіки, одягнені в жіноче вбрання, прикрашене дзвіночками й тростиною. Разом вони гуляють містом, доторкаючись до перехожих, у такий спосіб ніби гарантуючи їм захист від нещасть і хвороб.
Фестиваль зміцнює культурну ідентичність румунів, нагадуючи про звичаї, традиційне мистецтво й ремесла цього народу. Часто на дійство прибувають колективи із сусідніх країн. Усі разом танцюють задля міцного здоров’я і плодючості.
Що цікаво, ця традиція походить із Великої Британії. Саме там першими почали вшановувати зозулю, яка символізує прихід весни. Зозуля – перелітний птах, що зимує в Африці, Китаї, на островах Зондського архіпелагу. У сільській місцевості Румунії зозуля є дуже символічною. Її спів (залежно від того, де його чути) може віщувати раптові зміни погоди, міцне здоров’я, талан, шлюб чи навіть смерть.
RO-Wine
Щороку восени Бухарест святкує фестиваль вина, де можна спробувати всі найкращі вина Румунії, Європи та інших виноробних регіонів світу. RO-Wine, або ж Міжнародний фестиваль вина Румунії, це перший у цій країні фестиваль автохтонного вина, орієнтований на ринки вин преміумкласу та класу «люкс». Головні винороби країни запрошують відвідувачів скуштувати напої у своїх кіосках. Якщо ж ви не любитель вина, то фестивалю все одно є що запропонувати. Ринки й магазини пропонують можливість придбати місцеві продукти за дуже конкурентними цінами.
Фестиваль пов’язаний із давніми румунськими традиціями. Виноробство практикувалося в Румунії ще до приходу римлян. У VII столітті до нашої ери люди, які жили на території сучасної Румунії, вже вміли виготовляти вино. Основна частина країни розміщена в зоні континентального клімату з жарким літом і м’якою зимою. Румунія географічно розташована на тих же широтах, що й Франція. Тож не дивно, що температура тут ідеальна для виробництва не лише місцевого винограду, а й лоз класичних французьких сортів.
Хоча кліматичні умови дозволяють вирощувати виноград майже скрізь, є кілька регіонів, що особливо сприятливі. Зокрема, близькість Чорного моря сприяє теплому клімату південно-східних територій, а західні та східні схили Карпатських гір надійно закривають виноградники від сильних вітрів. Розмаїття румунських ґрунтів також позитивно впливає на широкий асортимент виробництва вина в цій країні.