Архітектурні пам’ятки – це завжди більше, ніж просто споруди. Вони вшановують певних осіб чи слугують нагадуваннями про знаменні події. Статуї, меморіали тощо – важлива частина культурної пам’яті, що має художнє, історичне, політичне, технічне або архітектурне значення. Підбірка найвідоміших монументів Бухареста та їхні історії далі на ibucharest.com.
Тріумфальна арка
У північній частині Бухареста височіє відома міська пам’ятка – Тріумфальна арка. Вона є символом перемоги Румунії в Першій світовій війні та вважається знаком єдності всіх румунів.
Першу, дерев’яну, Тріумфальну арку поспіхом збудували після здобуття Румунією незалежності в 1878 році. Тоді під нею пройшли переможні війська. На її місці в 1922 році встановили нову арку з бетонною серединою та гіпсовим облицюванням. У 1935 році її замінили теперішньою аркою – значно більшою та надійнішою.
Неокласичний дизайн споруди нагадує Тріумфальну арку в Парижі. На південному фасаді є два бронзові медальйони із зображеннями короля Фердинанда та королеви Марії. Кожного 1 грудня, у Національний день Румунії, під монументом проводять військові паради.
Меморіал відродження
Цей пам’ятник покликаний нагадувати про жертв Румунської революції – періоду насильницьких безладів у грудні 1989 року. Революція призвела до страти комуністичного лідера країни Ніколае Чаушеску та закінчення 42-річного комуністичного правління в Румунії.
Центральним елементом меморіалу є 25-метрова мармурова колона. Стовп із білого мармуру символізує румунський народ, а чорна пляма – комуністичний період. Меморіал нагадує, як румунському народу вдалося «пробити темний період» і йти далі. Пам’ятник часто стає причиною суперечок між бухарестцями. Вони асоціюють темну частину колони з колючкою чи картоплею.
Через таку неприязнь пам’ятник охороняється цілодобово. Попри пильну охорону, у травні 2006 року вандали зіпсували його трафаретом графіті, що зображувало вигаданого революціонера «V». У 2012 році його знову зіпсували бризками яскраво-червоної фарби. Вони так і залишилися на пам’ятнику, зокрема темній його частині. Тепер монумент виглядає так, ніби з нього тече кров.
Монумент героям повітря
Високий, величний і масивний Монумент героям повітря, як можна здогадатися з назви, вшановує румунських авіаторів. На вершині обеліска, що сягає 15 м, прикріплена 5-метрова 5-тонна статуя авіатора з розпростертими крилами. Навколо основи обеліска зображені три льотчики, кожен з яких перебуває на різній стадії спроби польоту. На постаменті ви побачите знаки розрізнення авіаторів, шолом та спорядження. Крім того, тут вигравіювані таблички з іменами румунських льотчиків, які загинули до моменту спорудження пам’ятника. Деякі з них втратили життя під час навчальних польотів, інші – внаслідок бойових дій у роки Першої світової війни.
Архітекторка Лідія Коцебу для зображення авіатора на вершині обеліска використала тіло боксера Джо Луїса та голову одного зі знаменитих пілотів із якогось каталогу. Бронзовий пам’ятник урочисто відкрили в 1935 році. На церемонію відкриття завітали представники румунського державного керівництва, авіаційної влади, міністри, священники тощо.
Статуя Юліу Маніу
На площі Революції височіє статуя, присвячена «зломленій» людині з незламним духом. Тут зображений Юліу Маніу, який тричі обіймав посаду прем’єр-міністра Румунії в 1928–1933 роках. Він був противником радянського впливу, тож після Другої світової війни, у 1947 році, комуністичний режим засудив Маніу до довічного ув’язнення з каторжними роботами. Політик помер через 6 років у в’язниці. Його без урочистостей поховали у братській могилі.
Статуя Міхая Витязя
Під час екскурсії на Університетську площу ви побачите статую Міхая Витязя, або, як його ще називають, Михайла Хороброго. Замолоду він займався торгівлею, а згодом обіймав ряд важливих адміністративних посад. Прославився як перший правитель Румунії, господар Волощини з династії Басарабів.
Пам’ятник виготовив у Парижі французький скульптор Альберт Ернест Кар’є Бельуз. Його встановили в 1876 році, тож це найстаріша статуя в Бухаресті. Тоді монумент був об’єктом активного обговорення. Річ у тім, що Міхай Витязь правив як Трансільванією, так і Молдовою. Румунський князь Кароль I не хотів засмучувати своїх родичів Габсбургів, через що статуя певний час залишалася невідкритою.
У період між урочистим відкриттям пам’ятника і закінченням Першої світової війни невелика площа перед статуєю слугувала місцем для особливих подій та історичних моментів. Тут же кожного 10 травня проходив військовий парад.
Монумент Kilometrul Zero
Пам’ятник, що стоїть перед новою церквою Святого Георгія, створив Костянтин Бараскі в 1938 році. Монумент важливий для історії Румунії, оскільки під час правління короля Кароля I від Kilometrul Zero вимірювалися відстані від Бухареста до інших міст. Це пояснюється тим, що тутешня церква вважалася центральною, розміщуючись близько до міської ратуші.
Монумент поділений на 8 частин, кожна з яких представляє румунську історичну провінцію: Мунтенія, Добруджа, Бессарабія, Молдавія, Буковина, Трансільванія, Банат і Олтенія. Серед міст, викарбуваних на ньому, – Кахул, Кишинів, Оргіїв і Тягиня (Бендери) (які зараз у Республіці Молдова); Чернівці, Четатя-Албе (Білгород-Дністровський), Ізмаїл і Сторожинець (тепер в Україні); а також Пазарджик і Сілістра (сучасна Болгарія). Усі вони були частиною Великої Румунії до Другої світової війни.
Мавзолей у парку «Кароль»
На пагорбі парку «Кароль» височіє мавзолей, який урочисто відкрили в 1963 році. До Румунської революції споруда була місцем спочинку трьох найвидатніших членів Комуністичної партії Румунії. Навколо монумента розміщувалися склепи з останками кількох борців за справедливість для робітничого класу, за соціалізм. Під час будівництва мавзолею біля пам’ятника, у гранітній амфорі, горів вічний вогонь. Некрополь споруджено з чорного і червоного граніту, привезеного зі Швеції. Внутрішнє склепіння зроблено з мозаїки та сусального золота з Італії.
У 1991 році мавзолей отримав нове призначення, коли комуністів ексгумували та поховали на інших кладовищах. Замість них тут розмістили останки воїнів, які загинули під час Першої світової війни. Ротонда залишається закритою для відвідувачів. Усередині мавзолею спроєктовані фрагменти історії Визвольної війни, Першої та Другої світових війн. Посеред нього замість труни комуністичного лідера стоїть статуя короля Фердинанда та богині Ніки. Відвідати Мавзолей можна лише під час окремих заходів. Наприклад, пам’ятник відкривають на День Героїв та День армії.
До слова, цей парк офіційно внесений до списку історичних пам’яток із 2004 року. Управління ним – повноваження мерії Бухареста, а пам’ятники перебувають під опікою Міністерства культури та релігійних справ. Парк привернув національну увагу у 2003 році, коли уряд Румунії погодився виділити 52 700 м2 Румунській православній церкві для проєкту Собору народного спасіння. Собор став об’єктом критики, адже мав бути розміщений на місці мавзолею. Заміну мавзолею на церкву дехто сприймав як спробу видалення болісних спогадів, подібно до знесення інших комуністичних статуй і символів.