Акушерство має ключову роль у збереженні життя матері та дитини. У Бухаресті ця галузь медицини пройшла тривалий шлях від повитух та домашніх пологів до створення сучасних перинатальних центрів з інноваційними технологіями. Далі на ibucharest.com.
Передумови появи офіційного акушерства
До ХІХ століття у Бухаресті були відсутні спеціалізовані лікарні для породіль. Процес пологів проходив у домашніх умовах під наглядом жінок старшого покоління, які не мали медичної освіти. Базові знання та навички передавалися від бабусь. Багато пологів завершувалися фізичними ускладненнями та летальними випадками.
Лише наприкінці ХІХ століття акушерство почали вивчати як самостійну дисципліну, що потребує специфічних знань.
У 1810-х роках у Бухаресті розпочалося будівництво лікарні під назвою «Філантропія». Спочатку заклад надавав допомогу нужденним, а згодом став одним із перших пологових центрів міста. У 1891 році на базі лікарні було створено спеціалізовану школу медсестер.
Перший керівник акушерського відділення «Філантропії» на ім’я Стефан Капса ввів протокол клінічного нагляду та провів перші статистичні дослідження серед вагітних та породіль. Згодом лікар Думітру Драгіеску запровадив антисептику, що значно знизило кількість післяпологових інфекцій.
Розвиток та проблеми медичної системи
З другої половини ХІХ століття Бухарест став осередком розвитку медичної системи Румунії. Клініка «Філантропія» продовжувала вдосконалювати акушерське та гінекологічне відділення. Паралельно відбувалося розширення навчальних програм медичних факультетів. Також з’являлися наукові праці та лекції від досвідчених лікарів, які передавали та систематизували знання з акушерської підтримки жінок.
У 1930-х роках видатний румунський лікар Єуген Абурел презентував техніку епідуральної анестезії під час пологів.
Паралельно було запроваджено поняття медичної таємниці. Акушери-гінекологи зобов’язувалися зберігати конфіденційність фактів, що стосувалися породіллі.
Незважаючи на розвиток медицини, рівень материнської та неонатальної смертності у Бухаресті залишався значним, зокрема через післяпологову лихоманку. У бідних районах столиці офіційну медицину сприймали скептично та продовжували користуватися послугами повитух, що також мало негативні наслідки.
Державне фінансування медицини було надто обмеженим, що призводило до дефіциту необхідних ліків. Також у шпиталях столиці спостерігалася нестача кваліфікованих лікарів, адже більшість молодих фахівців, що виїхали навчатися за кордон, не бажали повертатися до Румунії.
Більшість жінок були категорично проти інструментальних втручань у процес пологів, зокрема кесаревого розтину. Лікарям доводилося боротися не лише з інфекціями, а й із забобонами.
Виклики та сучасний стан акушерства
У ХХ столітті галузь акушерства та гінекології у Бухаресті поповнилася сучасними методами та стандартами безпеки. Почали з’являтися спеціалізовані пологові клініки, в яких відбувалися медичні дослідження та практика студентів.
За часів комуністичного режиму було взято контроль над жіночим здоров’ям. Ніколае Чаушеску заборонив аборти, що створило низку нових проблем. Пологові будинки були переповнені, а нелегальні медичні маніпуляції призводили до зростання смертності серед жінок.
У період із 1970 років до 1980 років у Бухаресті запровадили ультразвукову діагностику та контроль за серцебиттям плоду. Поступово відбулося зниження кількості летальних випадків.
У 1989 році розпочалася реформа перинатальної допомоги. Після падіння диктатури почали з’являтися приватні клініки, а жінки отримали свободу вибору стосовно власного здоров’я та репродуктивної системи. Інтенсивно розвивалися такі напрями, як екстракорпоральне запліднення, неонатологія та партнерські пологи.
Попри великі технологічні успіхи, у ХХІ столітті залишаються такі проблеми, як високий рівень кесаревих розтинів, перевантаження державних пологових будинків та брак акушерок у сільській місцевості.
Джерела:
https://www.dor.ro/how-we-give-birth-in-romania/