Трагічний особистий випадок змінив хід життя Віктора Бабеша та подарував світу вченого, бактеріолога й морфопатолога, члена Румунської академії наук, який заснував нову дисципліну в медицині та проклав шлях до відкриття антибіотиків. Більш докладно про його життя читайте на ibucharest.com.
Шлях на Батьківщину
Віктор Бабеш народився 1854 року у Відні. Він був сином депутата Вінцентіу Бабеша, румуна за національністю та Софії Гольдшнайдер, нащадка впливової віденської родини. Віктор Бабеш здобув ступінь бакалавра в Католицькій середній школі в Будапешті, після чого вивчав медицину в Будапештському університеті, а потім у Відні, де здобув ступінь доктора.
Слід зауважити, що, хоча Віктор Бабеш народився у Відні, навчався та працював у Будапешті, Парижі та Берліні, коли його покликали працювати в Бухарест, він покинув усе. Він поїхав працювати в столицю Румунії попри ті перспективи які перед ним відкривались. Тут Бабеш займався наукою до самої смерті. Тому в Бухаресті його вважають саме румунським ученим.
Але стати бактеріологом Віктор вирішив не одразу. З 14 років він почав писати вірші, коливаючись між анатомією та театром. Юнак, навіть, вступив до Будапештської консерваторії. Остаточно він обрав медицину після того, як його молодша сестра Альма померла від туберкульозу кишківника у віці 14 років на його очах.
Віктор Бабеш успадкував від свого батька Вінцентіу Бабеша пристрасть до науки, прогресивний дух, любов до людей. Через свої наукові досягнення він хотів розповісти світу про Румунію, таким чином він займався промоцією своєї Батьківщини на міжнародному рівні. Адже він вважав, що наука — це істина, це пізнання і використання сил природи для щастя людини.
Він був однією з найвпливовіших особистостей у світі медицини, він написав перший у світі трактат із бактеріології. Багато медичних методів лікування та біотехнологій, які широко використовуються сьогодні, базуються на його дослідженнях. І все ж, хоча він цілком заслужив це, Бабеш так і не був нагороджений Нобелівською премією.
Кандидат, який не отримав Нобеля
У 1886 році Віктор Бабеш приїхав до Бухареста як професор кафедри бактеріології. Він оселився в столиці Румунії на прохання свого друга, ліберального прем’єр-міністра Дімітріє Стурзи.
Віктор уже був відомим ученим, працював і співпрацював із найбільшими бактеріологами того часу: з Пастером із Парижа та Кохом із Берліна. Попри те, що основні наукові установи за кордоном боролися за Бабеша, румунський патріот і гуманіст приїжджає до Бухареста. Він присвячує себе освіті та дослідженням у своїй країні. Вчений створює з нуля румунську медичну школу, яка за короткий час стала міжнародно престижною. Віктору Бабешу слід завдячувати багатьма відкриттями в мікробіології та медицині, які все ще діють у всьому світі. Саме Бабеш вважається автором протидифтерійної сироватки.
Після своїх досліджень Віктор Бабеш виділив понад 40 патогенних мікроорганізмів, які були названі на його честь Babesiide. Учений опублікував понад 1000 наукових праць і 25 монографій у галузі мікробіології та патологічної анатомії. Він також займався лікуванням і профілактикою таких захворювань, як туберкульоз, проказа, сказ чи дифтерія. Водночас румунський учений розробив важливу серію вакцин, які зараз використовуються в усьому світі. Він запровадив вакцинацію проти сказу в Румунії лише через три роки після її початку Луї Пастером. Його вважають другим у світі після Л. Пастера рабіологом і родоначальником серотерапії, попередником сучасної імунології. Він провів широкі дослідження пелагри, туберкульозу, черевного тифу та прокази. До того ж Бабеш уважно займався проблемами профілактичної медицини, розв’язуючи такі проблеми, як водопостачання населених пунктів, наукова організація протиепідемічної боротьби тощо.
Віктор Бабеш був одним із кандидатів на Нобелівську премію за свій трактат із бактеріології, перший у своєму роді у світі.
Запровадження вакцинації в Румунії
У 1887 році в Бухаресті було засновано Інститут бактеріології та патології, очолюваний Віктором Бабешем, який у майбутньому матиме його ім’я. У 1892 році разом із Георге Марінеску й Полем Блоком він опублікував Атлас патологічної гістології нервової системи. Він кілька років редагував Аннали Інституту патології та бактеріології в Бухаресті. Згодом він був обраний членом-кореспондентом Медичної академії Франції, а французька держава нагородила його найвищою нагородою — орденом Почесного легіону.
У 1900 році Віктор Бабеш заснував у Бухаресті Анатомічне товариство, яке займалося анатомо-клінічними дослідженнями. У 1913 році він підготував протихолерну вакцину для боротьби з епідемією холери, яка спалахнула в лавах румунської армії, яка в ті часи воювала на фронтах Другої Балканської війни в Болгарії. У 1916–1918 роках учений продовжив готувати біологічні продукти, залишаючись на території, окупованій Центральними державами. У 1919 році він був призначений професором щойно заснованого Клужського університету.
Помер Віктор Бабеш 19 жовтня 1926 року в Бухаресті. Могилу вченого можна знайти в Інституті «Кантакузіно».