Назва лікарні «Карітас» означає в перекладі з латини — милосердя. Ця лікарня працювала в Бухаресті між 1880–2011 роками. Вона знаходилась у районі Дудешті. У 1920–1948 та 2005–2011 роках лікарня «Карітас» була власністю єврейської громади в Бухаресті. У період максимальної завантаженості лікарня займала площу 120–130 га. Більш докладно про заклад охорони здоров’я читайте на ibucharest.com.
Притулок для бідних
Після об’єднання князівств Молдови та Валахії кілька тисяч євреїв оселилися в Бухаресті, у районі за сьогоднішнім магазином Unirea, у єврейському кварталі, заснованому між Calea Călărași, Calea Văcărești та початком Căia Dudești. Приблизно в той самий час, в 1880 році в околицях було засновано притулок для бідних жінок і дітей, незалежно від віросповідання та національності, розрахований на 60 осіб.
У 1891 році притулок було перетворено на амбулаторію, яка охоплювала всі медичні спеціальності. З ініціативи доктора Макса Шахмана, випускника паризького медичного факультету та ветерана румунської армії, тут було відкрито госпіталь на 80 ліжок. Лікарня надавала медичні послуги в галузі внутрішньої медицини, гінекології та акушерства, хірургії та педіатрії.
Під час Першої світової війни, в 1916–1918 роках, лікарня функціонувала як військовий шпиталь під егідою королеви Румунії Марії.
Після Першої світової війни доктор Сигізмунд Коль, жіночий лікар, запропонував президенту Єврейської громади Королівства, адвокату Вільгельму Фільдерману придбати землю під нову лікарню, з будівництвом нового, сучасного пологового відділення та поліклініки для жінок і дітей. Єврейська громада погодилася профінансувати будівництво пологового будинку. Спочатку він був відомий як «Новий пологовий будинок», який заснували доктор Коль і Тереза Баллі, з родини відомих бізнесменів Баллі.
Військовий шпиталь
Нова будівля була урочисто відкрита 23 червня 1933 року в присутності короля Румунії Карола II, королеви Греції Єлизавети та міністра праці та охорони здоров’я Дімітріє Р. Іоаніцеску. Нова лікарня мала два поверхи й була розрахована на 150 ліжок, включаючи відділення внутрішньої медицини, гінекології та акушерства, поліклінічне обслуговування. Через розташування та прийняту політику, лікарня, яка тепер називалася «Карітас», стала відомою як «Лікарня для бідних», яка надавала медичну допомогу румунам, ромам, євреям, вірменам та іншим мешканцям, незалежно від національності та походження. Відповідно до домовленостей між компанією «Noua Maternitate» та єврейською громадою малозабезпечені пацієнти отримували лікування. Оскільки лікарня надавала його безоплатно, то сюди в основному звертались малозабезпечені мешканці міста. Крім того, в лікарні працювало найбільше пологове відділення в Бухаресті.
У 1936–1940 роках з ініціативи педіатра Марку Кахаля та за фінансової допомоги сім’ї Флакс у периметрі лікарні була збудована нова чотириповерхова будівля. Під час Другої світової війни 1941–1945 років лікарня була перетворена на військовий шпиталь. Після расових законів євреям було заборонено вивчати медицину в університетах, а єврейським лікарям працювати в державних установах і доглядати за пацієнтами не євреями.
Медична школа Кахаля
Та все ж таки під час дії антиєврейського законодавства, у роки правління режиму Іона Антонеску з 1940 до 1944 року, закладу було дозволено функціонувати. Уся річ у тім, що лікарня працювала як Медична школа, призначена для євреїв. Тож із березня 1941 року Міністерство освіти режиму Антонеску дозволило євреям вивчати медицину в окремій школі в периметрі лікарні «Карітас». Керував закладом у ті важкі часи доктор Марку Кахаль.
У 1942–1944 роках саме з ініціативи доктора Марку Кахаля в амфітеатрах, лабораторіях і палатах госпіталю були організовані курси для євреїв із 28 медичних спеціальностей згідно з навчальним планом третього-шостого курсів медичних факультетів. Курси відвідували більш ніж п’ятдесят студентів, деякі з яких, були виключені з «расових» причин із медичних факультетів у Бухаресті, Яссах і Клужі. Школа користувалася підтримкою кількох діячів румунської медицини, зокрема, Ніколае Г. Лупу, Штефана С. Ніколау та інших.
Після падіння диктатури маршала Іона Антонеску в серпні 1944 року дев’ять викладачів Кахальської школи працювали професорами та викладачами на медичному факультеті в Бухаресті. У воєнні роки до лікарні «Карітасу» було додано ще одну нову будівлю.
У 1950 роках, після того, як відбулася націоналізація школи, вона була приєднана до факультету медицини в Бухаресті та стала резиденцією трьох університетських клінік під керівництвом відомих лікарів, у тому числі Максиміліана Поппера, Іона Джувару, Костянтина Ілієску та інших.
У 2007 році через фінансові негаразди, клініки поступово залишили приміщення. До 2011 року вся лікарня була евакуйована, за винятком нової будівлі, побудованої у 1970-х роках під керівництвом мерії Бухареста, яка стала будинком для літніх людей Ніколає Кахаля. Решта лікарні прийшла в занепад і була знесена у 2021 році.