Кожен день ми користуємось різними гаджетами, які значно полегшують наше існування. Ми не так часто думаємо про історію виникнення цих речей. Також нам часто здається, що все високотехнологічне було створено у Штатах або, наприклад, у Китаї. Зовсім не очевидно, що саме бухарестські вчені винайшли багато важливих речей, якими ми часто користуємось. У цій статті ми розкажемо про винаходи, які народились у румунській столиці. Більше на ibucharest.com.
Діорама
Бухарестський вчений Григорій Антипа винайшов важливу для музеїв річ – діораму. Діорама – це просторове зображення пейзажу, на фоні яких дуже часто виставляють опудал тварин або манекенів. Діорама дозволяє дуже реалістично відобразити екосистему та створює враження справжнього пейзажу.
Григорій Антипа був біологом, зоологом та натуралістом. Він був професором Румунського університету та засновником Національного музею природної історії у Бухаресті. Музей має ім’я великого вченого.
Цей винахід став новим етапом еволюції природознавчих музеїв. Перші діорами зображували Карпатські гори, а також зону дельти Дунаю. Також у Національному музеї природної історії є багато діорам, які показують тундру, прерію, савану або пустелю Сахара. Багато працівників з музеїв усього світу зверталися до Антипи за допомогою у реорганізації своїх музеїв.
Кібернетика
Кібернетика – це наука, що вивчає керування складними системами, яке сформовано на зворотних зв’язках. Цей термін особливо поширився стосовно різних цифрових систем, але сфера цієї науки набагато ширша. Кібернетика вивчає оброблення інформації та реакцію на неї, а також різні зміни системи.
Одним із засновників кібернетики був румунський вчений Стефан Одоблея. Він займався психокібернетикою та узагальненою кібернетикою. У 1929 році він опублікував дослідження «Метод торакального трансонансу». Саме в цій роботі він вперше проголосив закон оборотності.
У 1937 році він взяв участь у Міжнародному конгресі військової медицини у Бухаресті. Там він розказав про свою працю «Консонантна психологія». В цій праці він опублікував першу версію узагальненої кібернетичної концепції та продемонстрував її міждисциплінарний характер. Ця кібернетична модель роками пізніше була опублікована в американській та європейській літературі, а також активно застосовувалась у різних сферах. У 1972 році Одоблея почав вивчати теорію, згідно з якою кібернетика походить із психології.
Паля Карпена
Паля Карпен – це електрична паля, яка безперебійно постачає енергію вже понад 50 років. Винахідник цього дива – бухарестський вчений Ніколає Василеску-Карпен. Василеску-Карпен був вченим, винахідником, фізиком, який півстоліття назад винайшов цю палю та заявив, що вона буде працювати вічно.
Ця паля знаходиться у Національному технічному музеї «Димітрія Леоніда» у Бухаресті. Вона розташована у броньованому металевому сейфі у кабінеті директора музею. Цей броньований металевий сейф – це термоелектрична комірка з рівномірною температурою, відома як «комірка Карпена». Ця паля – це фактично вічний двигун.
Створення вічного двигуна було мрією людства протягом століть. Такий пристрій міг би назавжди вирішити потребу нинішньої цивілізації в енергії. Однак розв’язанням цієї проблеми займалися виключно маргіналізовані вчені, яких усі інші вважали божевільними. Ніколає Василеску-Карпен почав працювати над цією ідеєю ще до початку Першої світової війни. Його паля була запатентована у 1922 році. Ця паля складається з двох з’єднаних електричних елементів, які приводили в рух гальванометричний мінімотор. Цей механізм переміщує весло, яке підключене до перемикача. На кожному півоберті маленька лопатка розмикає ланцюг, який замикається на наступному півоберті. Поки проходить обертання, батареї встигають перезарядитися.
Висувне крісло
Наприкінці 19 – початку 20 століття багато авіаконструкторів займалися конструкцією літаків та їх пілотуванням. Вчений Анастас Драгомир тим часом зосередився на безпеці пасажирів.
У 1928 році Драгомир запатентував «катапультну кабіну». Це була система парашутного стрибка з літаків, де кожен пасажир має власний парашут, який дозволяє у критичний момент покинути літак через отвір у підлозі. У 1950 році Драгомир запатентував «парашутну комірку», яка передбачала використання розсувної спинки для катапультування кабін. Ідея Драгомира втілилася у життя у нових типах військових літаків, де є катапультні крісла.
Ручка
У 1821 році вчений Петраче Поенару працював секретарем Тудора Володимиреску під час революції. Його діяльність була пов’язана з письмом, що означає активне використання пера та чорнила. Так у нього з’явилася ідея створити першу у світі ручку.
У 1826 році через поразку Володимиреску Поенару довелось покинути Бухарест. У 1827 році вже у Франції він отримав патент на створення портативного пера, яке живиться чорнилом. Цей винахід став революційним у галузі письмових інструментів, зробивши великий внесок у світову культуру. Ручкою сьогодні користується кожен.
Джерела: descopera.ro, rador.ro, historia.ro