Іон Мінку – талановитий архітектор, який застосовував у своїх проєктах унікальний румунський стиль бринковяну. Цей напрям архітектурного мистецтва став символом культурної ідентичності країни. Споруди, створені за проєктами чоловіка, й досі прикрашають Бухарест. Далі на ibucharest.com.
Біографія
Іон Мінку народився 20 грудня 1852 року в місті Фокшани. Здобувши середню освіту, юнак переїхав до Бухареста. У столиці хлопець навчався у Національній школі мостів та доріг. Після отримання диплома інженера Іон вирішив удосконалити знання за кордоном.
У період із 1877 року по 1884 рік Мінку здобував освіту архітектора у Національній вищій школі образотворчих мистецтв у Парижі. Вже під час навчання студента нагородили премією Центральної спілки французьких архітекторів. Згодом Іон Мінку ухвалив рішення стосовно повернення до Бухареста з метою відродження та просування традиційної румунської архітектури.
Чоловік був надто відданий роботі, тому за 59 років так і не створив власної родини. У деяких джерелах можна знайти інформацію про кількох дружин та дітей архітектора, однак ця помилка виникла через поширеність прізвища Мінку.
Кар’єра
Після повернення до Румунії Іон Мінку почав працювати в неороманському стилі, який мав такі особливості:
- Елементи сільської архітектури з альтанками та ґанками;
- Старовинні традиційні елементи, як-от колони та вишукане оздоблення фасадів;
- Елементи церковної архітектури.
З 1892 року по 1897 рік Іон Мінку брав участь у створенні навчального закладу при Спілці румунських архітекторів. Паралельно чоловік займався викладацькою діяльністю. Мінку був професором у проєктній майстерні Національної школи архітектури та у Вищій школі архітектури у Бухаресті.
У період із 1895 року по 1899 рік Іон Мінку був депутатом румунського парламенту та намагався боротися з бюрократією.
З 1903 року по 1912 рік чоловік був президентом Спілки румунських архітекторів.
Іон Мінку мав великі амбіції та мріяв створювати масштабні споруди, зокрема реконструювати одну з вулиць Бухареста у традиційному румунському стилі. Незважаючи на те, що ці бажання втілити так і не вдалося, чоловік все одно зробив вагомий внесок у розвиток національної архітектури. Крім цього, Мінку мав багато послідовників, які продовжили розвивати неороманський стиль після смерті майстра у 1912 році.
Культурна спадщина
Іон Мінку займався проєктуванням та реконструюванням споруд. У Бухаресті збереглися такі архітектурні пам’ятки, до створення яких він доклав зусиль:
- Будинок доктора Вітцу – одна з перших робіт майстра;
- Будинок Лаховарі – приклад неороманської архітектури з елементами модернізму. Станом на 2025 рік споруда є частиною Клінічної лікарні ім. І. Кантакузіно;
- Буфет, який сучасні мешканці Бухареста знають як ресторан «Casa Doina»;
- Будинок Ніколае Петрашку – Іон Мінку спроєктував споруду для свого друга. Будівля виконана у традиційному румунському стилі з візантійськими елементами;
- Центральна школа для дівчат – один із перших великих громадських проєктів архітектора;
- Палац правосуддя – історична пам’ятка в центрі Бухареста, яка була спроєктована за участі Іона Мінку;
- Ставропольська церква – архітектор хоч і не автор проєкту будівлі, однак займався масштабною реставрацією церкви, зокрема створив музей на її території.
Відомо, що крім стандартних міських споруд, архітектор проєктував склепи у традиційному румунському стилі.
У 1953 році на честь Іона Мінку перейменували Бухарестський університет архітектури та урбанізму. Також іменем митця названо одну зі столичних вулиць.
У 2012 році Мінку був посмертно обраний членом Румунської академії, що стало визнанням його видатного внеску в архітектуру країни.
