У жовтні 2010 року, ученому, академіку Анрі Коанда виповнилось би 100 років. З нагоди ювілею Національний банк Румунії ввів в обіг пам’ятну срібну монету, номіналом 10 лей. Крім того, чисельними винаходами академіка можна насолодитись у Технічному музеї Бухаресту. Там створено спеціальний розділ, який має його ім’я. Так само його ім’я має і найбільший аеропорт Румунії — міжнародний аеропорт «Анрі Коанда» в Бухаресті. Про одного з найвидатніших учених Румунії, уродженця Бухареста читайте на ibucharest.com.
Військова кар’єра
Анрі Коанда народився в Бухаресті в червні 1886 року. Він був другою дитиною у великій родині. Костянтин Коанда батько хлопця був генералом у відставці. Він викладав математику в Національній школі мостів і доріг у Бухаресті. Мало того, свого часу Костянтин Коанда працював прем’єр-міністром Румунії, що правда, не тривалий час в 1918 році. Мати майбутнього академіка Аїда Дане, була дочкою французького лікаря Гюстава Дане, родом із Бретані.
Анрі Коанда почав навчання в початковій школі «Петраче Поенару» в Бухаресті. У 1896 році, він провчився три роки в середній школі Святого Сави, після чого, батько, який хотів бачити сина військовим, відправляє юнака на навчання у Військову середню школу в Яссах. У 1903 році він її закінчує, отримавши звання сержанта. Перспектива стати військовим, як батько, стала ще більш реальною. Анрі Коанда вирішив продовжити навчання в Школі артилерії в Бухаресті. Тут він отримував спеціальність військового інженера. Та в 1904 році його командирують на навчання до Німеччини. Він стає студентом Технічного університету в Шарлоттенбурзі.
Саме в Берліні Коанда серйозно захопився технічним напрямком. Особливо його приваблювала авіація, хоча за освітою він був артилеристом. Дуже скоро ця пристрасть дала свої матеріальні плоди. У 1905 році Анрі Коанда конструює для румунської армії літальний апарат.
У 1907–1908 роках він відвідував університетські курси Технічного інституту Монтефіоре в Льєжі. Потім було повернення на Батьківщину, не тривала служба офіцером Другого артилерійського полку в Бухаресті, відставка і ще навчання. Цього разу Анрі Коанда поїхав до Парижу, де вступив до щойно відкритої Вищої національної школи інженерів та авіаконструкторів. Він закінчив школу в 1910 році, ставши начальником першого класу інженерів-аеронавігаторів.
Початок конструкторської діяльності
До слова, ще в 1907 році конструктор заявив про себе. Він виставив у виставковому залі, організованому в Палаці спорту в Берліні, уперше у світі модель літака без гвинта. Це був прототип майбутнього реактивного літального апарата. А в серпні 1910 року Коанда отримав у Франції патент на «турбопаливний» двигун. Він співпрацює з інженером Гюставом Ейфелем і вченим Полем Пенлеве, які допомогли йому отримати необхідні дозволи для проведення деяких аеродинамічних експериментів. Невдовзі був побудований перший літак із реактивним двигуном. Це відбулось у кузовній майстерні Йоахіма Капроні.
Новий апарат, який отримав назву «Коанда-1910», був представлений на другому Міжнародному аеронавігаційному салоні в Парижі того ж року. А вже через кілька місяців, сам Коанда здійснив перше випробування цієї машини. Це відбулося в аеропорту Іссі-ле-Муліно, поблизу Парижа. Перший млинець виявився вельми глевким. Конструктор не впорався з керуванням, від чого літак вийшов з-під контролю, врізалася в стіну на краю злітної смуги та загорілася. Анрі Коанда пощастило, він обійшовся легкими травмами. Щоправда, на кілька місяців довелось припинити експерименти.
«Літальна тарілка» Коанда
У 1911 році в Реймсі Анрі Коанда представив ще один свій винахід. Це був літак із двома сполученими двигунами, які приводили в дію один пропелер. Франція надихала інженера-винахідника. Тут він зробив багато своїх винаходів, серед яких перші сани з реактивним двигуном, перший у світі аеродинамічний потяг тощо. Проте між 1911–1914 роками Анрі Коанда переїжджає до Великої Британії в місто Бристоль, де обіймає посаду й успішно працює технічним директором на Авіаційному заводі. Конструктор координував будівництво високоефективних гвинтових літаків власної конструкції. Саме тут Анрі Коанда спроєктував кілька «класичних» літальних апаратів із пропелерами. Пізніше вони стали відомими як «Брістоль-Коанда». За ці винаходи інженер у 1912 році отримав першу премію на Міжнародному військовому авіаційному конкурсі, який відбувся в Англії.
У 1932 році Коанда створив перший прототип, свого роду, «літальної тарілки». Він долетів до Парижа, бувши підключеним до мережі газопостачання. Експерименти тривали до 1956 року, коли Коанда представив два лінзоподібні літаки, що рухалися вертикально за допомогою парової енергії. Винахід викликав інтерес у Сполучених Штатах. Два проєкти літаків, які могли підняти людину, були куплені й стали власністю US Air Force.
За свою наукову та винахідницьку діяльність Анрі Коанда отримав численні нагороди та медалі. У 1956 році в Нью-Йорку — титул «Винахідник першого реактивного літака», в 1961 році — уряд Парижа нагородив його «Військовою медаллю» французького повітроплавання. Він також отримав орден «За наукові заслуги» Румунії в 1970 році, був «Почесним членом» Королівського аеронавігаційного товариства в Лондоні з 1971 року.