Джордже Енеску – один із найвидатніших румунських композиторів. Енеску народився у маленькому румунському селі, багато практикувався, писав музику та грав, щоб потім виступати у Нью-Йорку та Парижі. За словами Енеску, ніхто не впливав на нього музично у дитинстві, він нічого не знав і нічого не слухав, але з дитинства у нього була фіксована ідея – стати композитором. Далі ми розкажемо про історію життя та творчості великого Джордже Енеску. Більше на ibucharest.com.
Дитинство та юність Енеску
Джордже Енеску народився у 1881 році у селі Ботошані. Він був восьмою дитиною у сім’ї, але єдиною дитиною, яка вижила у дитинстві. Батьки були дуже уважні до свого сина, даючи йому все, щоб розвивати його таланти.
Маленький Джордже дуже любив навчатися. У чотири роки він вмів читати, писати, додавати та віднімати. Він боявся майже всіх ігор, тому що вони були жорстокими. Маленький Джордже вважав, що ігри – це марна трата часу. Він тікав від будь-якого шуму і відчував страх перед своїм дорослим життям.
У 3 роки у Джордже сталося головне музичне враження: він випадково почув спів тарафу біля рідного села. Наступного дня маленький Джордже спробував імітувати спів за допомогою гри на самостійно зробленій скрипці. Батьки помітили захоплення хлопчика та на четвертий день народження подарували йому маленьку скрипку-іграшку з трьома струнами. Джордже був засмучений, що батьки його не сприймають серйозно та кинув скрипку у вогонь. Тільки отримавши у подарунок справжню скрипку, він почав грати та співати на слух пісні, які колись чув у селі.
У 1886 році композитор та професор консерваторії у Яссах Едуард Кауделла помітив талант хлопчика та порадив батькам відправити дитину вивчати музику. Перші спроби написання музики почалися у Джордже у 1887 році, коли йому було всього 6 років. Таким чином, саме Кауделла відкрив талант майбутнього великого композитора.
Як тільки у Джордже з’явилося піаніно, він почав писати музику. Він був щасливий розгорнутися в акордах після гри на скрипці. За рекомендацією викладачів батько Джордже вирішив відправити сина на навчання до Парижу. Під час навчання він написав свої відомі чотири «шкільні симфонії». Енеску мріяв писати музику, а не стати віртуозним скрипалем, але завдяки його наполегливості у навчанні він брав участь у конкурсах скрипалів та отримав дві премії. За успішне навчання йому також подарували дорогу скрипку Бернарделя, на якій було написане ім’я Джордже Енеску. За словами Енеску, всі ці події не були для нього надто важливими: «Я був п’яний від музики, а не від гри на інструменті». Він думав тільки про написання музики та багато практикувався. Йому було 16 років, коли у Парижі він дебютував як композитор.
Розвиток кар’єри
Як виконавець Джордже Енеску заснував у Парижі дві інструментальні групи: фортепіанне тріо та струнний квартет. Разом з іншими музикантами Енеску виступав у Німеччині, Португалії, Іспанії, Великобританії та США.
Найвідоміші твори Енеску були написані у перших роках 20 століття. Це його дві «Румунські рапсодії».
У 1913 році Джордже Енеску заснував та профінансував Національну композиційну премію Джордже Енеску, якою нагороджали талановитих композиторів аж до 1946 року. Також Джордже Енеску був одним із засновників Товариства румунських композиторів у Бухаресті.
У роки Першої світової війни Енеску проводив концерти в Румунії для поранених, а після війни відновив гастролі та виступав як скрипаль і диригент і різних країнах світу. Джордже Енеску був диригентом Симфонічного оркестру Джордже Енеску з Ясси, оркестрами Румунської філармонії та Бухарестської філармонії.
Енеску часто запрошувала до свого замку королева Румунії Єлизавета. Разом з королевою вони написали навіть твір «Серія брехні» німецькою мовою.
Опера «Едіп» – найулюбленіший твір композитора. Він присвятив її Марії Розетті-Тескану, яка у 1937 році стала його дружиною. Під час роботою над цією оперою він написав серію камерних творів, які показали його як зрілого та майстерного композитора.
Викладацька діяльність
Джордже Енеску активно займався викладацькою діяльністю. Він проводив курси зі стилістики, музичної інтерпретації, аналізу музичних форм у Парижі, Італії, США, Англії та інших країнах. Також він викладав курси композиції в Гарвардському університеті та в Американській консерваторії у Фонтенбло. Такі видатні композитори як, Крістіан Феррас, Іврі Гітліс, Єгуді Менухін, Артур Грюміо навчалися у Джордже Енеску.
Після Другої світової війни Джордже Енеску назавжди залишив Румунії та переїхав до Парижу. У 1955 році він там і помер. У Бухаресті на честь відомого композитора проходить Міжнародний музичний фестиваль імені Джордже Енеску. У Бухаресті також є Національний музей імені Джордже енеску. Джордже Енеску залишився в історії як один із найвидатніших румунських діячів культури 20 століття. Він взяв на себе роль музичного посла в країні та світі, а також сприяв міжнародному визнанню румунських музикантів та композиторів. Джордже Енеску можна охарактеризувати як романтика та класика, який у своїх роботах шукав та знаходив гармонію.
Джерела: life.ro , georgeenescu.ro , adevarul.ro.