Інженер Ангел Саліньї став одним з найяскравіших представників румунської інженерної думки. Людина яка протягом всього життя будувала мости, демонструючі силу людської інженерної думки у боротьбі проти водної стихії. Більш детально про життєвий шлях автора найдовшого, свого часу, мосту у Європі та другого за довжиною у світі читайте на ibucharest.com.
Народження під дощем
Ангел Саліньї народився у квітні 1854 року в Шербенешті, що у Молдові. Історія його народження досить цікава. Річ у тім, що сім’ю, коли вона їхала народжувати, застав сильний дощ. Саме тому батьки майбутнього мостобудівника зупинилися на кілька днів у містечку Шербанешти, яке на той час належало до повіту Текуча. Саме тут Ангел і з’явився на світ. Його батько, Альфред Саліньї, був викладачем, за походженням французом, який свого часу емігрував з Прусії. Мама Ангела, була за походженням полькою. Хлопець почав навчання у школі-інтернаті, яка була заснована, якраз його батьком. Пізніше юнак поїхав продовжувати навчання у Потсдам, що в Німеччині. Потім продовжив вивчати інженерну справу у Шарлоттенбурзі, а також підкріплював свої знання практичною роботою, працюючи на будівництві залізниці у Саксонії. Крім всього, Ангел вивчав астрономію у Берлінському університеті.
Після закінчення навчання, як інженер-практикант, Ангел працює на залізниці в Німеччині та на гідротехнічних роботах у північній Пруссії. Саме тут його помітив викладач Г. Мертенс з Дрезденського університету. Професор оцінив серйозне ставлення до роботи та вміння знаходити геніальні рішення, навіть для складних будівельних проблем. Пізніше, саме Мертенс запрошував молодого інженера залишитися в Німеччині, показуючи йому перспективи країни, що розвивається. До того ж не забував розповісти про блискучі власні перспективи та кар’єрний злет, якщо він залишиться тут працювати. Та молодий Саліньї відмовився жити в Німеччині. Він поїхав працювати на батьківщину в Румунію і все життя пропрацював у Бухаресті.
Найдовший міст у Європі
Одна з його найвизначніших робіт — це міст короля Кароля I через Дунай у Чернаводі, з якою він відчував найтісніший зв’язок. Ця робота увійшла до всіх підручників і спеціальних трактатів. Будівництво мосту в Чернаводі створило Саліньї міжнародну репутацію великого мостобудівника. Все почалося з того, що уряд Румунії оголосив публічний конкурс на будівництво мосту в цьому місці. Всі проєкти, які були на нього подані, були забраковані й визнані такими, що не відповідають вимогам. Тому, взявши до уваги попередній досвід Саліньї, румунський уряд найняв саме його і доручив розробити унікальний проєкт мосту. У підсумку наприкінці листопада 1890 року, в присутності короля Румунії Кароля I, розпочалась робота по будівництву споруди. Міст був єдиним і унікальним. Він мав п’ять прольотів, чотири з яких, були завширшки 140 м, а центральний загалом був завширшки замалим не 200 м. Щоб кораблі могли проходити під мостом, його підняли на 30 м над водою. Після завершення будівництва відбулось випробування споруди. Для цього по ньому проїхала колона локомотивів. Вони рухались зі швидкістю 85 км/год. Міст у Чернаводі з честю пройшов випробування. В ті часи це був найдовший міст у Європі, його довжина склала 4037 м. З них безпосередньо над водою проходило 2582 м, з яких над Дунаєм 1662 метри, а над лівобережним рукавом Борча 920 м. До слова міст мав ще й світову славу, тому, що був другим по довжині у світі.
Президентом Румунської академії наук
Але мости, то не все, чим займався Ангел Саліньї. Він відомий тим, що на основі власних винаходів побудував перші у світі залізобетонні силоси для зберігання зерна у Брэілі в 1888 році та Галаці в 1889 році. Залізобетонні будівельні конструкції були ще дуже мало відомі у ті часи. Не минуло й двадцяти років, як француз Жозеф Моньє отримав перший патент на них у 1867 році. Силоси, спроєктовані та побудовані під керівництвом Анжела Саліньї, могли вмістити понад 25 000 тонн зерна. Стіни шестигранних силосних камер були зроблені, вперше у світі, з плит, виготовлених на землі. Виготовлення плит на землі також було застосовано вперше у світі.
У 1892 році Саліньї був обраний членом Румунської академії наук. А пізніше, у 1907 році за всі свої здобутки та досягнення, Ангела Саліньї обрали президентом Румунської академії наук, причому на три сесії поспіль, тобто аж до 1910 року. Під час його президентства були призначені стипендії студентам у вищих навчальних закладах в країні та за кордоном. Особливу увагу він приділяв дослідженням у галузі природничих і технічних наук, присуджуючи премії за роботи, що мали велике значення для економіки та інтересів Румунії.
До всього того Ангел Саліньї був одним із батьків-засновників Бухарестського політехнічного товариства, яке стало попередником сучасного Бухарестського політехнічного університету. До того ж йому довелось попрацювати міністром громадських робіт.
Брат Ангела Саліньї, Альфонс Оскар Саліньї, був хіміком і педагогом, який також був обраний членом Румунської академії наук і залишив свій слід на терені хімії.